1. Словник української мови в 11 томах

розрізнюватися

РОЗРІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і РОЗРІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., РОЗРІЗНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. Розлучатися з ким-небудь, покидати когось.

[Орися:] Навіщо ж я з тобою, моя дитино, так надовго розрізняюсь..? (Кроп., III, 1959, 84);

— Правда, я не таюся: не хочу я розрізнятися з вами, не хочу кидати вас поміж чужих людей (Л. Янов., І, 1959, 232);

— Мені важко і на минуточку [на хвилиночку] розрізнитися з тобою (Кучер, Трудна любов, 1960, 326).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрізнюватися — розрі́знюватися 1 дієслово недоконаного виду мати певні особливості, відмінності, характерні риси розрі́знюватися 2 дієслово недоконаного виду розлучатися рідко Орфографічний словник української мови
  2. розрізнюватися — -ююся, -юєшся і розрізнятися, -яюся, -яєшся, недок., розрізнитися, -нюся, -нишся, док. Розлучатися з ким-небудь, покидати когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрізнюватися — РОЗРІ́ЗНЮВАТИСЯ¹ див. розрізня́тися¹. РОЗРІ́ЗНЮВАТИСЯ² див. розрізня́тися². Словник української мови у 20 томах