розрішений

РОЗРІ́ШЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розріши́ти.

Перед смертю йому довелося побачити свою «Слобідщину»;.. тілько що надруковану, та ще не розрішену до випуску у люди (Мирний, V, 1955, 385);

Ви сами знаєте, який список книжок, розрішених для шкільних бібліотек і т. п. (Л. Укр., V, 1956, 135).