1. Словник української мови в 11 томах

розсварити

РОЗСВАРИ́ТИ, сварю́, сва́риш, док., перех., розм. Ви́кликати сварку між ким-небудь; посварити.

Така мета у хана Батия — в одного руського князя землю відібрати, другому дати, щоб і князів розсварити між собою, і силу руську роз’єднати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 529).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсварити — розсвари́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розсварити — -сварю, -свариш, док., перех., розсварювати, -юю, -юєш, недок., розм. Викликати сварку між ким-небудь; посварити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсварити — РОЗСВАРИ́ТИ див. розсва́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розсварити — ПОСВАРИ́ТИ (викликати, спричинити сварку між кимсь), РОЗСВАРИ́ТИ розм., ПОСЕ́РДИТИ розм.; РОЗБРАТА́ТИ розм. (близьких друзів, родичів). — Недок.: свари́ти. Словник синонімів української мови