1. Словник української мови в 11 томах

розсохлий

РОЗСО́ХЛИЙ, а, е. Який розсохся, потріскався від надмірного висихання.

Він узяв клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її приблизно в формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув на них тоненький дріт (Смолич, II, 1958, 16);

На приступцях вітряка, крізь щілини розсохлих дощок проросли пагони полину (Логв., Давні рани, 1961, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсохлий — розсо́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розсохлий — -а, -е. Який розсохся, потріскався від надмірного висихання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсохлий — РОЗСО́ХЛИЙ, а, е. Який розсохся, потріскався від надмірного висихання. Він узяв клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її приблизно в формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув на них тоненький дріт (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. розсохлий — Розсо́хлий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)