1. Словник української мови в 11 томах

розстановка

РОЗСТАНО́ВКА, и, ж., розм.

1. Дія за знач. розстанови́ти, розстано́влювати, розстановля́ти.

Захар намагався бути уважним до інформації політрука, придивлявся до бійців на розстановці і маскуванні мін (Ле, Право.., 1957, 164);

Добір, виховання і розстановка кадрів були, є і залишаться одним з найважливіших завдань партійних організацій (Ком. Укр., 1, 1969, 25).

2. Порядок, послідовність у розміщенні чого-небудь.

3. Короткі перерви, паузи у вимові звуків, слів.

Професор відразу ж впізнав свою колишню студентку, порадів їй, повів дружню розмову.. — Розповідайте, як на екзамені, з почуттям, з толком, з розстановкою (Збан., Переджнив’я, 1960, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстановка — розстано́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розстановка — -и, ж., розм. 1》 Дія за знач. розстановити, розстановлювати, розстановляти. 2》 Порядок, послідовність у розміщенні чого-небудь. 3》 Короткі перерви, паузи у вимові звуків, слів. Великий тлумачний словник сучасної мови