1. Словник української мови в 11 томах

розтаскувати

РОЗТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що розтяга́ти 2, 6, 7.

Татари не зупинялися ховати мерців. І вили над ними, шакали .., розтаскуючи по міжгір’ях їх білі кістки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 184);

[Мордохай:] А як же риба так стоятиме: надворі у розташованих возах і без догляду?.. Піде дощ — замоче, і хто захоче — візьме, скілько йому треба!.. Досить того, що сьогодня не повезли та ще розтаскають!.. (К.-Карий, І, 1960, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтаскувати — розта́скувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розтаскувати — -ую, -уєш, недок., розтаскати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Те саме, що розтягати 2), 6), 7). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтаскувати — РОЗТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. Те саме, що розтяга́ти 2, 6, 7. Татари не зупинялися ховати мерців. І вили над ними, шакали.., розтаскуючи по міжгір'ях їх білі кістки (З. Словник української мови у 20 томах
  4. розтаскувати — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розтаскувати — Розта́скувати, -кую, -куєш; розтаска́ти, -ка́ю, -ка́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)