1. Словник української мови в 11 томах

розташований

РОЗТАШО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розташува́ти.

Гетьманські кулемети, розташовані на високому березі за горбами, не могли обстрілювати наступаючих (Довж., І, 1958, 153);

Треба спочатку послати в Яблуневію розвідників, які б вивідали, що за сили у ворога і де вони розташовані (Донч., V, 1957, 184);

Тимка і Марка не послали на фронт з тим ешелоном, у якому вони їхали, а залишили в резервних частинах, які, одначе, були розташовані недалеко від фронту (Тют., Вир, 1964, 487);

Водограї, що густо й систематично були розташовані серед клумб, самі раптом вибухали дощем рясних крапель (Смолич, І, 1958, 63);

У східній частині СРСР майже на тій самій широті, що й Мурманськ, розташоване місто Верхоянськ (Фіз. геогр., 5, 1956, 98);

// розташо́вано, безос. присудк. сл.

Тепер стіна, що відділяла друкарню від цих квартир, була розібрана і в новому приміщенні розташовано наборний та палітурний цехи (Вільде, Сестри.., 1958, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розташований — розташо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розташований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розташувати. || розташовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розташований — РОЗТАШО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розташува́ти і розташува́тися. Треба спочатку послати в Яблуневію розвідників, які б вивідали, що за сили у ворога і де вони розташовані (О. Словник української мови у 20 томах
  4. розташований — Розташо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)