1. Словник української мови в 11 томах

розторгувати

РОЗТОРГУВА́ТИ див. розторго́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розторгувати — розторгува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розторгувати — див. розторговувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розторгувати — РОЗТОРГУВА́ТИ див. розторго́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розторгувати — ПРОДАВА́ТИ (давати який-небудь товар в обмін на гроші або інший товар), ЗБУВА́ТИ, СПРО́ДУВАТИ (СПРОДАВА́ТИ) розм., ЗАПРО́ДУВАТИ (ЗАПРОДАВА́ТИ) заст.; РОЗПРО́ДУВАТИ (РОЗПРОДАВА́ТИ), РОЗТОРГО́ВУВАТИ, СПРО́ДУВАТИСЯ розм. (усе, перев. Словник синонімів української мови