розточити
РОЗТОЧИ́ТИ¹ див. розто́чувати¹.
РОЗТОЧИ́ТИ² див. розто́чувати².
РОЗТОЧИ́ТИ³ див. розто́чувати³.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розточити — розточи́ти 1 дієслово доконаного виду розширити отвір розточи́ти 2 дієслово доконаного виду примусити текти повільно; розповсюдити; змарнувати розточи́ти 3 дієслово доконаного виду зруйнувати Орфографічний словник української мови
- розточити — I див. розточувати I. II див. розточувати II. III див. розточувати III. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розточити — РОЗТОЧИ́ТИ¹ див. розто́чувати¹. РОЗТОЧИ́ТИ² див. розто́чувати². РОЗТОЧИ́ТИ³ див. розто́чувати³. Словник української мови у 20 томах
- розточити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови