1. Словник української мови в 11 томах

розточка

РОЗТО́ЧКА, и, ж. Дія за знач. розточи́ти¹, розто́чувати.

Іван Кіндратович Степ запропонував новий пристрій для розточки внутрішньої стрічкової різьби (Ткач, Арена, 1960, 34);

Тепер на пункті організована централізована розточка і припасування підшипників (Роб. газ., 29.I 1965, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розточка — розто́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розточка — -и, ж. Дія за знач. розточити I, розточувати. Великий тлумачний словник сучасної мови