1. Словник української мови в 11 томах

розточувальний

РОЗТО́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до розточування.

Розточувальні роботи;

// Признач. для розточування.

Найбільш поширені такі групи металорізальних верстатів: токарні, свердлильні і розточувальні, фрезерні, стругальні, шліфувальні (Слюс. справа, 1957, 49);

Різці розрізняють також за видом обробки: прохідні, підрізні, відрізні, розточувальні, фасонні (Різальні інстр.., 1959, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розточувальний — розто́чувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розточувальний — -а, -е. Стос. до розточування. Розточувальні роботи. || Признач. для розточування. Розточувальний верстат — металорізальний верстат, на якому різцем або іншим інструментом розточують отвори, нарізують різьбу, обточують циліндричні поверхні тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розточувальний — РОЗТО́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до розточування. Розточувальні роботи; // Признач. для розточування. Найбільш поширені такі групи металорізальних верстатів: токарні, свердлильні і розточувальні, фрезерні, стругальні, шліфувальні (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах