1. Словник української мови в 11 томах

розтурбувати

РОЗТУРБУВА́ТИ див. розтурбо́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтурбувати — розтурбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розтурбувати — див. розтурбовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтурбувати — РОЗТУРБУВА́ТИ див. розтурбо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розтурбувати — ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ'ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ... Словник синонімів української мови