1. Словник української мови в 11 томах

розтятий

РОЗТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтя́ти;

// У знач. прикм.

Гардеробниця тітка Настя, підкасана вище колін, у мокрих гумових чоботях з розтятими халявами, стояла над відром з величезним віхтем (Хор., Місто.., 1962, 6);

[Яким:] Може, .. Демченка в лісі знайдено з розтятою головою… (Гр., II, 1963, 547).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтятий — розтя́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розтятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтяти. || розтято, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтятий — РОЗТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтя́ти. Друга демонструється свиня, розтята повздовж на дві половини. Кожна її половина завішена в окремій посудині-вітрині (із журн.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. розтятий — Розтя́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)