1. Словник української мови в 11 томах

розтісувати

РОЗТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех. Обтісуючи, обрубуючи і т. ін. стовбур дерева, виготовляти з нього тес.

Проб’ється [весна] травою в полі, де ти сьогодні лежиш, Підніме спалену землю блискучий її леміш, Ти вивернеш першу скибу, замісиш перший заміс, І склитимеш вікна в школі, й на крокви розтешеш ліс (Перв., II, 1958, 16);

// Вирубувати або розширювати отвір у чому-небудь (у дерев’яній стіні, у віконних прорізах і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтісувати — розті́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розтісувати — -ую, -уєш, недок., розтесати, -ешу, -ешеш, док., перех. Обтісуючи, обрубуючи і т. ін. стовбур дерева, виготовляти з нього тес. || Вирубувати або розширювати отвір у чому-небудь (у дерев'яній стіні, у віконних прорізах і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтісувати — РОЗТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., що. Обтісуючи, обрубуючи і т. ін. стовбур дерева, виготовляти з нього тес. Словник української мови у 20 томах