1. Словник української мови в 11 томах

розумніти

РОЗУМНІ́ТИ, і́ю, і́єш і РОЗУМНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., рідко. Ставати розумним.

А любії діточки Стануть розумніти (Гл., Вибр., 1957, 332);

З часом, підростаючи, розумнішала дівчина (Головко, II, 1957, 512).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розумніти — розумні́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розумніти — Набиратися розуму, доходити до тями. Словник синонімів Караванського
  3. розумніти — -ію, -ієш і розумнішати, -аю, -аєш, недок., рідко. Ставати розумним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розумніти — РОЗУМНІ́ТИ, і́ю, і́єш, рідко РОЗУМНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати розумним. А любії діточки Стануть розумніти (Л. Глібов); З часом, підростаючи, розумнішала дівчина (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  5. розумніти — ПОРОЗУМНІ́ШАТИ (набратися розуму, стати розумнішим, розсудливішим, досвідченішим тощо), ПОРОЗУМНІ́ТИ рідше, УРОЗУМІ́ТИ (ВРОЗУМІ́ТИ) заст., ЗМУДРІ́ТИ діал. — Недок.: розумні́шати, розумні́ти, мудрі́ти. Словник синонімів української мови