1. Словник української мови в 11 томах

розуміюче

РОЗУМІ́ЮЧЕ, присл., рідко. З розумінням (у 1 знач.).

Денщики розуміюче переглянулись і побажали комендантові успіху (Тют., Вир, 1964, 457);

В ту неділю на гулянці Карпо пильно-пильно подивився на нього сірими великими очима, розуміюче підморгнув.. і пішов до музик (Стельмах, II, 1962, 359).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розуміюче — РОЗУМІЮЧЕ – РОЗУМІЮЧИ Розуміюче, присл. (як?). Денщики розуміюче переглянулись і побажали комендантові успіху (Григір Тютюнник); В ту неділю на гулянці Карно пильно-пильно подивився на нього сірими великими очима, розуміюче підморгнув. Літературне слововживання
  2. розуміюче — РОЗУМІ́ЮЧЕ, присл., рідко. З розумінням (у 1 знач.). Денщики розуміюче переглянулись і побажали комендантові успіху (Григорій Тютюнник); В ту неділю на гулянці Карпо пильно-пильно подивився на нього сірими великими очима, розуміюче підморгнув .. і пішов до музик (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах