розхитування
РОЗХИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розхи́тувати.
Зміна спадковості рослин — процес двохетапний. Перший стан — розхитування, порушення, ліквідація консерватизму старої спадковості (Наука.., 4, 1963, 19);
Маркович надавав великого значення прислів’ям і приказкам, що відображали розхитування основ феодалізму в Росії (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розхитування — розхи́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розхитування — -я, с. Дія за знач. розхитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розхитування — РОЗХИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розхи́тувати. Зміна спадковості рослин – процес двохетапний. Перший етап – розхитування, порушення, ліквідація консерватизму старої спадковості (з наук.-попул. літ.); Розхитування дружби. Словник української мови у 20 томах