1. Словник української мови в 11 томах

розхлипатися

РОЗХЛИ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати невтримно плакати, схлипуючи; розплакатися.

[Свирид:] О боже мій, боже мій! Бідний я, бідний, нещасливий! (Пада на стіл і плаче). [Xома:] А чого це ти, дядьку, розхлипався? (Кроп., V, 1959, 283);

— Чого розхлипалась, красуне? Жалко? Милосердіє душить? А якби наші голови отут котились? Чи хлипала б, чи пролила б за мною сльозу, га? (Гончар, II, 1959, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхлипатися — розхли́патися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розхлипатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Почати невтримно плакати, схлипуючи; розплакатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхлипатися — РОЗХЛИ́ПАТИСЯ див. розхли́пуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. розхлипатися — РОЗПЛА́КАТИСЯ (почати сильно плакати), РОЗРЮ́МСАТИСЯ (РОЗРЮ́МАТИСЯ) розм., РОЗКВИ́ЛИТИСЯ розм.; РОЗПХИ́КАТИСЯ розм. (почати пхикати); РОЗХЛИ́ПАТИСЯ розм., РОЗХЛЮ́ПАТИСЯ розм. (схлипуючи); РОЗРИДА́ТИСЯ, РОЗРЕВІ́ТИСЯ (РОЗРЕВТИ́СЯ) розм. Словник синонімів української мови