1. Словник української мови в 11 томах

розхмарений

РОЗХМА́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розхма́рити.

*Образно. Ранок. Жовтневий, несподівано сонячний ранок, розхмарений вітром (Мур., Жила.. вдова, 1960, 15).

2. у знач. прикм., перен. Радісний, привітний;

// Ненасуплений, непохмурий.

Весело тріщали дрова в грубі, Пахло житнім хлібом і теплом, І спадали ніжно пасма любі Над твоїм розхмареним чолом (Рильський, III, 1961, 269).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхмарений — розхма́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розхмарений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розхмарити. 2》 у знач. прикм., перен. Радісний, привітний. || Ненасуплений, непохмурий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхмарений — РОЗХМА́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розхма́рити. * Образно. Ранок. Жовтневий, несподівано сонячний ранок, розхмарений вітром (І. Муратов). 2. у знач. прикм., перен. Радісний, привітний. Словник української мови у 20 томах