розхрестя

РОЗХРЕ́СТЯ, я, с., розм. Те саме, що перехре́стя 1.

На розхресті солдатських доріг тремтять, мов деревцята на осіннім вітрі, посиротілі діти!.. (Бабляк, Жванчик, 1967, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхрестя — розхре́стя іменник середнього роду перехрестя розм. Орфографічний словник української мови
  2. розхрестя — -я, с., розм. Те саме, що перехрестя 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхрестя — РОЗХРЕ́СТЯ, я, с., розм. Те саме, що перехре́стя 1. На розхресті солдатських доріг тремтять, мов деревцята на осіннім вітрі, посиротілі діти!.. (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах
  4. розхрестя — РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. Словник синонімів української мови