1. Словник української мови в 11 томах

розхристаність

РОЗХРИ́СТАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до розхри́станий 3 — 6.

Разом з чубами мовби летять у небуття якісь знаки їхніх індивідуальностей, те, що робило їх несхожими між собою, летить у минуле їхня студентська розхристаність, безтурботність, звичка жити й поводитись, хто як хоче (Гончар, Людина.., 1960, 62);

Франко показує випадковість асоціативних зв’язків, недисциплінованість мислення, розхристаність творчої уяви декадентів (Рад. літ-во, 6, 1966, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхристаність — розхри́станість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розхристаність — -ності, ж. Абстр. ім. до розхристаний 3-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхристаність — РОЗХРИ́СТАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до розхри́станий 3–6. Я .. романтик! Саме [звідси] й іде розхристаність і зворушливе шукання самого себе (М. Словник української мови у 20 томах