розцвічувати
РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЦВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., перех.
1. Фарбувати в яскраві або різноманітні кольори, робити барвистим.
Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (Бажан, І, 1946, 174);
// Надавати чому-небудь яскравості, барвистості.
Червоні разки трасуючих куль розцвітили небозвід (Донч., III, 1956, 421);
// Прикрашати чим-небудь яскравим, різнобарвним (прапорами, вогнями і т. ін.).
Розцвітили вулиці вогнями.
2. перен. Надавати чому-небудь більшої виразності, краси; прикрашати.
Здатністю розцвічувати свою мову приказками, прислів’ями та влучними порівняннями відзначалася мати Семенова — прабабка Олександра Довженка (Вітч., 9, 1964, 126);
Заньковецька одразу осягала образ в цілому, підкреслювала головне і розцвічувала роль найтоншими нюансами (Мист., 6, 1966, 33);
Гришко взагалі не боявся імпровізувати. А цього разу прямо-таки з почуттям художнього такту й міри розцвітив сухувате повідомлення чергового лікаря на п’ятихвилинці та його стислий запис в історії хвороби (Шовк., Людина.., 1962, 342).
Значення в інших словниках
- розцвічувати — розцві́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розцвічувати — -ую, -уєш, недок., розцвітити, -ічу, -ітиш, док., перех. 1》 Фарбувати в яскраві або різноманітні кольори, робити барвистим. || Надавати чому-небудь яскравості, барвистості. || Прикрашати чим-небудь яскравим, різнобарвним (прапорами, вогнями і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розцвічувати — РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЦВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., що. 1. Фарбувати в яскраві або різноманітні кольори, робити барвистим. Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (М. Бажан); Про позитивну люмінесценцію сьогодні знає, мабуть, кожен. Словник української мови у 20 томах
- розцвічувати — ЗАБА́РВЛЮВАТИ (надавати чому-небудь певної барви, кольору), ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ФАРБУВА́ТИ, ЗАКРА́ШУВАТИ розм., КРА́СИ́ТИ розм., ОБА́РВЛЮВАТИ рідше, БА́РВИТИ рідко, ЗАФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФАРБО́ВУВАТИ рідко; РОЗФАРБО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови