1. Словник української мови в 11 томах

розцяцькований

РОЗЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розцяцькува́ти.

Підійшов [боярин] до краю помосту і сперся на розцяцькований візерунками посох (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 221);

Вона дістає пластинку, повертає грамофонну трубу, розцяцьковану під квітку крученого панича (Шиян, Баланда, 1957, 44);

Маруся розцяцькована, як екзотичний птах, і їй щиро заздрять усі навколо (Коп., Вибр., 1953, 358).

2. у знач. прикм. У строкато прикрашеному одязі.

Перед ним відчиняються високі, мов шибениця, двері, а при них на мить завмирає розцяцькований лакей (Стельмах, Хліб.., 1959, 391).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розцяцькований — розцяцько́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розцяцькований — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  3. розцяцькований — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розцяцькувати. || розцяцьковано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. У строкато прикрашеному одязі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розцяцькований — РОЗЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розцяцькува́ти. Підійшов [боярин] до краю помосту і сперся на розцяцькований візерунками посох (А. Хижняк); Вона дістає пластинку, повертає грамофонну трубу, розцяцьковану під квітку крученого панича (А. Словник української мови у 20 томах