розцінник

РОЗЦІ́ННИК, а, ч. Особа, яка визначає розцінки ( див. розці́нка¹ 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розцінник — розці́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розцінник — -а, ч. Особа, яка визначає розцінки (див. розцінка 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розцінник — РОЗЦІ́ННИК, а, ч. Особа, яка визначає розцінки (див. розці́нка 2). Словник української мови у 20 томах