розцінник
РОЗЦІ́ННИК, а, ч. Особа, яка визначає розцінки ( див. розці́нка¹ 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розцінник — розці́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розцінник — -а, ч. Особа, яка визначає розцінки (див. розцінка 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розцінник — РОЗЦІ́ННИК, а, ч. Особа, яка визначає розцінки (див. розці́нка 2). Словник української мови у 20 томах