розчервонілий
РОЗЧЕРВОНІ́ЛИЙ, а, е.
1. Який розчервонівся, став червоним від припливу крові до шкіри.
Щемлять, німіють від болю мокрі, розчервонілі руки (Гончар, II, 1959, 163);
Він розчервонілими від безсонної ночі очима стежив за обличчям Шульги (Рибак, Час.., 1960, 175);
// Який розрум’янився, став рум’яним.
До хати зайшов розчервонілий з морозу отець Михаїл (Юхвід, Оля, 1959, 93);
Розчервоніла від хвилювання й радості Ольга Дмитрівна протиснулась наперед (Збан., Між.. людьми, 1955, 7);
Мати на мить забула про свою гризоту і замилувалася дочкою, її розчервонілим личком (Речм., Весн. грози, 1961, 108).
2. Розпечений до червоного.
Тепло в них [вагонах] трималося тільки біля чавунної пічки та ще трохи біля розчервонілої труби (Збан., Сеспель, 1961, 239);
Серьожка кидає на розчервонілий край його [заліза] пісок (Сенч., Опов., 1959, 21).
Значення в інших словниках
- розчервонілий — розчервоні́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- розчервонілий — -а, -е. 1》 Який розчервонівся, став червоним від припливу крові до шкіри. || Який розрум'янився, став рум'яним. 2》 Розпечений до червоного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розчервонілий — РОЗЧЕРВОНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який розчервонівся, став червоним від припливу крові до шкіри. Щемлять, німіють від болю мокрі, розчервонілі руки (О. Гончар); Він розчервонілими від безсонної ночі очима стежив за обличчям Шульги (Н. Словник української мови у 20 томах
- розчервонілий — РОЗЧЕРВОНІ́ЛИЙ (який розчервонівся, розрум'янився), РОЗРУМ'Я́НЕНИЙ, РОЗРУМ'ЯНІ́ЛИЙ, РОЗШАРІ́ЛИЙ, РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ, РОЗЖЕ́ВРІЛИЙ. На розчервонілих обличчях козаків.. застиг вираз якогось особливого урочистого напруження (Н. Словник синонімів української мови