1. Словник української мови в 11 томах

розчерепити

РОЗЧЕРЕПИ́ТИ, плю́, пи́ш; лік. розчерепля́ть; док., перех., розм. Розбити вщент, на черепки.

Розчерепив [кошовий] вазу (Рудан., Тв., 1959, 239);

// Сильним ударом (ударами) поранити або розміжчити (голову).

— Пан з бородою підійшов до морячка і зацідив йому в морду. А моряк розчерепив йому голову пивною пляшкою (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчерепити — розчерепи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розчерепити — -плю, -пиш; мн. розчереплять; док., розчереплювати, -юю, -юєш, недок., перех., розм. Розбити вщент, на черепки. || Сильним ударом (ударами) поранити або розміжчити (голову). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчерепити — РОЗЧЕРЕПИ́ТИ див. розчере́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розчерепити — розчере́пити вул. розбити (голову)(ст): Завтра, наприклад, він повинен зорганізувати щось в складі вугілля при Городецькій, 105, очевидно, якщо при цій нагоді вугляр не розчерепить йому лепети відлупком антрациту (Керницький) ●так би я ту ма́лпу розчере́пив → малпа Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. розчерепити — РОЗБИ́ТИ (ударяючи, порушити цілісність чого-небудь), ПОБИ́ТИ, РОЗТОВКТИ́ розм., ПОТОВКТИ́ розм., ПОТРОЩИ́ТИ розм., РОЗТРОЩИ́ТИ розм., РОЗЧУХРА́ТИ розм., РОЗТОРОЩИ́ТИ діал.; РОЗЧЕРЕПИ́ТИ розм. (вщент, на черепки); СТОВКТИ́ розм. Словник синонімів української мови