розчинювальний

РОЗЧИ́НЮВАЛЬНИЙ, а, е, хім. Який розчиняється, здатний розчинятися ( див. розчиня́тися² 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчинювальний — розчи́нювальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розчинювальний — -а, -е, хім. Який розчиняється, здатний розчинятися (див. розчинятися II 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчинювальний — РОЗЧИ́НЮВАЛЬНИЙ, а, е, хім. Який розчиняється, здатний розчинятися (див. розчиня́тися² 1). Циропаїн має прекрасні всмоктувальні, розчинювальні властивості (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах