1. Словник української мови в 11 томах

розчисляти

РОЗЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Розраховувати, розподіляти згідно з підрахунком, обчисленням.

Один англійський король звелів наробити однакових каганців, розчислити, скільки їх може згоріти в добу, і відтак, засвічуючи один за другим, рахувати час (Коцюб., III, 1956, 7);

// Підрахувавши, підводити підсумок.

Я ж тії гроші розумом розчислю (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчисляти — розчисля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розчисляти — -яю, -яєш, недок., розчислити, -лю, -лиш, док., перех., розм. Розраховувати, розподіляти згідно з підрахунком, обчисленням. || Підрахувавши, підводити підсумок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчисляти — РОЗЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідше РОЗЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що, розм. Розраховувати, розподіляти згідно з підрахунком, обчисленням. Словник української мови у 20 томах
  4. розчисляти — ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ), ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. розчисляти — Розчисля́ти, -ля́ю, -ля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розчисляти — Розчисля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. розчислити, -лю, -лиш, гл. Разсчитывать, разсчитать. Я ж тії гроші розумом розчислю. Чуб. III. 271. Словник української мови Грінченка