розшарілий

РОЗШАРІ́ЛИЙ, а, е. Який розшарівся.

Її лице розшаріле, гаряче.. збило з пантелику москаля (Мирний, І, 1954, 63);

Розшаріла, збуджена, випурхнула Нюся за куліси (Смолич, Театр.., 1946, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшарілий — розшарі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розшарілий — -а, -е. Який розшарівся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшарілий — РОЗШАРІ́ЛИЙ, а, е. Який розшарівся. Її лице розшаріле, гаряче .. збило з пантелику москаля (Панас Мирний); Розшаріла, збуджена, випурхнула Нюся за куліси (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  4. розшарілий — РОЗЧЕРВОНІ́ЛИЙ (який розчервонівся, розрум'янився), РОЗРУМ'Я́НЕНИЙ, РОЗРУМ'ЯНІ́ЛИЙ, РОЗШАРІ́ЛИЙ, РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ, РОЗЖЕ́ВРІЛИЙ. На розчервонілих обличчях козаків.. застиг вираз якогось особливого урочистого напруження (Н. Словник синонімів української мови