розшарілий
РОЗШАРІ́ЛИЙ, а, е. Який розшарівся.
Її лице розшаріле, гаряче.. збило з пантелику москаля (Мирний, І, 1954, 63);
Розшаріла, збуджена, випурхнула Нюся за куліси (Смолич, Театр.., 1946, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розшарілий — розшарі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- розшарілий — -а, -е. Який розшарівся. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розшарілий — РОЗШАРІ́ЛИЙ, а, е. Який розшарівся. Її лице розшаріле, гаряче .. збило з пантелику москаля (Панас Мирний); Розшаріла, збуджена, випурхнула Нюся за куліси (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- розшарілий — РОЗЧЕРВОНІ́ЛИЙ (який розчервонівся, розрум'янився), РОЗРУМ'Я́НЕНИЙ, РОЗРУМ'ЯНІ́ЛИЙ, РОЗШАРІ́ЛИЙ, РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ, РОЗЖЕ́ВРІЛИЙ. На розчервонілих обличчях козаків.. застиг вираз якогось особливого урочистого напруження (Н. Словник синонімів української мови