1. Словник української мови в 11 томах

розшифровувати

РОЗШИФРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗШИФРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розбирати, читати написане, передане шифром.

Вдома, розшифровуючи свої стенографічні записи, вдумувалась [Юля] у них, аналізувала кожне слово (Донч., V, 1957, 228);

[Буйко:] Оголошено мобілізацію. (Дає записку) ..Допоможи йому розшифрувати. Бо лисинка Костя Назаровича ще тугувата на шифри (Баш, П’єси, 1958, 22);

// розм. Читати написане нерозбірливо або незрозумілою мовою.

Радянські вчені.. з Новосибірського інституту математики завдяки ЕОМ розшифрували старовинні рукописи майя (Мист., 5, 1965, 11);

// розм. Розкривати зміст яких-небудь знаків.

Старовинне писання розгортає свої сторінки перед проникливим комсомольським оком. Треба уважно прочитати кожний рукопис, розшифрувати кожну карту і план (Донч., II, 1956, 19);

// перен., розм. Розуміти, розгадувати смисл чогось невідомого, загадкового.

Хімікові-органіку після кожного синтезу доводиться розшифровувати будову речовини (Наука.., 8, 1963, 37);

Дозвольте мені розшифрувати ваші алегорії (Ю. Янов., V, 1959, 127);

// перен., розм. Здогадуватися про що-небудь, розгадувати щось за якимись ознаками.

Юрко став у під’їзді, ловив кроки запізнілих перехожих, розшифровував, помилявся, дослухався знову (Мушк., День.., 1967, 164);

// перен., розм. Викривати кого-небудь.

Обидва рази провокаторки.. не змогли гру довести до кінця,— їх розшифровували (Ю. Янов., Мир, 1956, 77);

Маруся Гонта могла б уже не з’являтися більше в контррозвідку, якби там не було Поля Ерліха. А в даному разі — мусить, щоб не розшифрувати себе (Бурл., М. Гонта, 1959, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшифровувати — розшифро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розшифровувати — (текст) відшифровувати, відчитувати, розбирати; (натяк) розгадувати; (шпигуна) викривати. Словник синонімів Караванського
  3. розшифровувати — -ую, -уєш, недок., розшифрувати, -ую, -уєш, док., перех. Розбирати, читати написане, передане шифром. || розм. Читати написане нерозбірливо або незрозумілою мовою. || розм. Розкривати зміст яких-небудь знаків. || перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розшифровувати — Вичитувати, вичитати, повичитувати, зічитувати, зічитати, позічитувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. розшифровувати — РОЗШИФРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗШИФРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Розбирати, читати написане, передане шифром. Вдома, розшифровуючи свої стенографічні записи, вдумувалась [Юля] у них, аналізувала кожне слово (О. Словник української мови у 20 томах
  6. розшифровувати — РОЗШИФРУВА́ТИ (розібрати написане, передане шифром), ДЕШИФРУВА́ТИ, РОЗКОДУВА́ТИ. — Недок.: розшифро́вувати, дешифрува́ти. (Буйко:) Оголошено мобілізацію. (Дає записку). Допоможи йому розшифрувати. Бо лисинка Костя Назаровича ще тугувата на шифри (Я. Словник синонімів української мови
  7. розшифровувати — Розшифро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)