1. Словник української мови в 11 томах

розщебетатися

РОЗЩЕБЕТА́ТИСЯ, ечу́ся, е́чешся, док. Почати довго щебетати.

Навколо під сонцем сліпуче іскряться сніги, окрайці стріх парують і сочаться голубими краплинами, а на бузкові завзято розщебеталась вівсянка (Стельмах, II, 1962, 259);

Розщебеталися, розспівалися хлопці та дівчата, як на справжній недільній прогулянці (Речм., Твій побратим, 1962, 18);

// Сповнитися щебетанням.

Розщебеталася німа діброва, порозліталася медова бджілка, порозлягалися запашні вітри (Черемш., Тв., 1960, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розщебетатися — розщебета́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розщебетатися — -ечуся, -ечешся, док. Почати довго щебетати. || Сповнитися щебетанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розщебетатися — РОЗЩЕБЕТА́ТИСЯ, ечу́ся, е́чешся, док. Довго, голосно і т. ін. щебетати. Навколо під сонцем сліпуче іскряться сніги, окрайці стріх парують і сочаться голубими краплинами, а на бузкові завзято розщебеталась вівсянка (М. Словник української мови у 20 томах
  4. розщебетатися — РОЗЩЕБЕТА́ТИСЯ (почати безугавно щебетати), РОЗТЬО́ХКАТИСЯ розм., РОЗЦВІРІ́НЬКАТИСЯ розм., РОЗЦВІРІНЧА́ТИСЯ розм. Пташки розщебетались, ніби в них було в той день .. пташине свято (Ю. Збанацький); В садах розтьохкалися соловейки (С. Словник синонімів української мови
  5. розщебетатися — Розщебета́тися, -чу́ся, -бе́чешся, -чуться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розщебетатися — Розщебетатися, -чуся, -чишся гл. Разщебетаться. Словник української мови Грінченка