розщитувати

РОЗЩИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЩИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і неперех., розм., заст. Розраховувати.

Сама я розщитувала приїхать у Київ 29-го сього місяця (Л. Укр., V, 1956 , 182);

Зараз наїхав справник з панами і попереписували, скільки в кого у сім’ї душ, скільки є у кожного хазяїна хліба, і розщитали, на скільки його стане (Кв.-Осн., II, 1956, 137);

— Постій же трохи, ось я розщитаю людей (Н.-Лев., II, 1956, 43);

— Знаєте що? — каже дядина,— як розщитаєте її, не райте їй нікуди найматися, хай вона додому йде (Мирний, І, 1954, 88).