1. Словник української мови в 11 томах

розігнаний

РОЗІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розігна́ти.

Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор., І, 1957, 375);

Тепер, коли вартові бронетранспортери були розігнані артилерійським вогнем, ворог ішов хвиля за хвилею в контратаку (Гончар, III, 1959, 159);

8 липня [1906 р.] І дума, що проіснувала два з половиною місяця, була розігнана (Іст. УРСР, І, 1953, 619).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розігнаний — розі́гнаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розігнаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розігнати. || розігнано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розігнаний — РОЗІ́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розігна́ти. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (О. Стороженко); Тепер, коли вартові бронетранспортери були розігнані артилерійським вогнем, ворог ішов хвиля за хвилею в контратаку (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах