розідраний

РОЗІ́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розідра́ти.

Сорочка на йому розідрана од коміра аж до пояса (Н.-Лев., III, 1956, 275);

У Прохора була розідрана щока (Шиян, Баланда, 1957, 47);

*Образно. Навіть не хочеться думати про постріли, вибухи мін і бомб, розідране небо і понівечені дерева (Загреб., Шепіт, 1966, 52);

// розі́драно, безос. присудк. сл.

В невеликих кімнатах було тісно й душно од великого натовпу гостей [на весіллі].. Вже було розідрано кільки [кілька] суконь на паннах, вже не одна гірлянда на голові потерлась на потерть — як хтось покликав музик у велику надвірню хату (Н.-Лев., І, 1956, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розідраний — розі́драний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розідраний — див. драний Словник синонімів Вусика
  3. розідраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розідрати. || розідрано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розідраний — РОЗІ́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розідра́ти. Сорочка на йому розідрана од коміра аж до пояса (І. Нечуй-Левицький); У Прохора була розідрана щока (А. Шиян); * Образно. Словник української мови у 20 томах