розісланий

РОЗІ́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розісла́ти¹.

Центральний Комітет у листі, розісланому всім партійним організаціям країни, попереджував, що увага партії в найближчі дні мусить бути зосереджена на Півдні (Гончар, II, 1959, 315);

Обіцяю вам, що мій допис в десятках примірників буде розісланий по всіх газетах, і будьте певні, що до нього прислухаються, зроблять вірні висновки (Тют., Вир, 1964, 153);

// розі́слано, безос. присудк. сл.

В міськкомі їй сказали, що інструкцію розіслано, і їй в тому числі (Дор., Не повтори.., 1968, 105).

РОЗІ́СЛАНИЙ², а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розісла́ти².

Серед дворища на зеленій травиці розіслане було у три ряди біле полотно (Л. Янов., І, 1959, 399);

Біля розісланої на столі карти стояв командуючий (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 108).

2. у знач. прикм. Який простелили, розправивши кінці.

Ген — аж у самому кутку, на розісланому сіряку, лежав чоловік (Мирний, І, 1954, 348);

Денис вклався на розісланому кожусі обличчям до вогню (Тют., Вир, 1964, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розісланий — розі́сланий 1 дієприкметник відправлений розі́сланий 2 дієприкметник розстелений Орфографічний словник української мови
  2. розісланий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розіслати I. || розіслано, безос. присудк. сл. II -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розіслати II. 2》 у знач. прикм. Якого простелили, розправивши кінці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розісланий — РОЗІ́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розісла́ти¹. Обіцяю вам, що мій допис в десятках примірників буде розісланий по всіх газетах, і будьте певні, що до нього прислухаються, зроблять вірні висновки (Григорій Тютюнник); // розі́слано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах