роз’ятрювання
РОЗ’Я́ТРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. роз’я́трювати і роз’я́трюватися.
А що принесе розмова, крім роз’ятрювання старих виразок та зайвої тривоги й без того стривоженому серцеві? (Ле, Міжгір’я, 1953, 306).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me