роз’ємний
РОЗ’Є́МНИЙ, а, е, техн. Який можна розібрати на частини.
Роз’ємними з’єднаннями називають такі, які можуть бути повністю розібрані без пошкодження деталей (Слюс. справа, 1957, 280);
Роз’ємна головка; Роз’ємний кожух.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me