1. Словник української мови в 11 томах

роз’їздитися

РОЗ’Ї́ЗДИТИСЯ¹ див. роз’ї́жджуватися.

РОЗ’Ї́ЗДИТИСЯ², ї́жджуся, ї́здишся, док., розм. Почати багато їздити; захопитися поїздками.

Я думала, що ви тепер роз’їздитесь по балах та по забавах з молодою жінкою, а про старих друзів забудете… (Л. Укр., III, 1952, 508).

РОЗ’ЇЗДИ́ТИСЯ див. роз’їжджа́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роз’їздитися — Роз’ї́здитися, -ї́жджуся, -ї́здишся роз’їзди́тися, -димо́ся, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)