рокотіння
РОКОТІ́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. рокоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Вікна деренчали від вибухів. Часом чути було рокотіння великокаліберних кулеметів (Довж., І, 1958, 290).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рокотіння — рокоті́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- рокотіння — -я, с., рідко. Дія за знач. рокотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рокотіння — РОКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. рокоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Вікна деренчали від вибухів. Часом чути було рокотіння великокаліберних кулеметів (О. Довженко); До Максима докотилось рокотіння важких кулеметів (І. Словник української мови у 20 томах
- рокотіння — ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм. Словник синонімів української мови