1. Словник української мови в 11 томах

росомаха

РОСОМА́ХА, и, ж. Хижий звір родини куницевих з густою, довгою і грубою шерстю перев. каштаново-бурого забарвлення.

Росомаха.. належить до тієї ж родини куницевих, що соболь і колонок, але зовнішнім виглядом значно відрізняється від своїх родичів (Посібник з зоогеогр., 1956, 100);

— Ти вбив росомаху! — Росомаху? — зрадів Юра і хотів кинутися до звіра, але Мача затримав його (Багмут, Щасл. день.., 1959, 212);

Он з тої гілочки, згори, стрибне з одного маху і в тебе хижі пазури запустить росомаха (Гонч., Вибр., 1959, 279);

// Хутро цього звіра.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. росомаха — росома́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. росомаха — -и, ж. Хижий звір родини куницевих з густою, довгою і грубою шерстю перев. каштаново-бурого забарвлення. || Хутро цього звіра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. росомаха — РОСОМА́ХА, и, ж. Хижий звір родини куницевих з густою, довгою і грубою шерстю перев. каштаново-бурого забарвлення. Росомаха .. належить до тієї ж родини куницевих, що соболь і колонок, але зовнішнім виглядом значно відрізняється від своїх родичів (з навч. Словник української мови у 20 томах
  4. росомаха — Хижий ссавець, заселяє тундру і тайгу Євразії та Пн. Америки; довж. тіла бл. 90 см, хвоста бл. 25 см; у давні часи мешкала у лісах Європи. Універсальний словник-енциклопедія
  5. росомаха — Росомаха, -хи ж. Звѣрь: россомаха. КС. 1882. VIII. 377. Словник української мови Грінченка