росточок
РОСТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до росто́к 2, 3.
Корінь вглиб повивсь — напитися, Росточок — догори (Дор., Тобі, народе.., 1959, 31);
На лихо випала суха, бездощівна весна, насіння в землі проросло, але пробитись росточкам на. поверхню не було вже сил (Вол., Самоцвіти, 1952, 117);
Вона тільки народилась і вже стала тут найстаршою, всіх прихилила до себе ця маленька істота, пуп’янок, крихітний росточок життя (Гончар, Тронка, 1963, 300).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- росточок — росто́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- росточок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до росток 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- росточок — РОСТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до росто́к 2, 3. Радію і пухкій землі, .. і першому зеленому росточку, і дозрілому врожаєві (з думи); Корінь вглиб повивсь – напитися, Росточок – догори (П. Словник української мови у 20 томах
- росточок — Ріст, ро́сту м. 1) Ростъ. Вбився в ріст, як заєць в хвіст. Ном. № 8604. 2) Процентныя деньги, лихва. Позичали людям гроші і росту не брали. ум. росточок. Словник української мови Грінченка