ростра
РО́СТРА, и, ж.
1. іст. Трибуна на площі Стародавнього Риму, прикрашена носами кораблів, захоплених у ворогів.
Той над закопаним золотом труситься, чахне; Той, остовпілий, стоїть перед рострами; ті розкошують, Оплески вчувши гучні по лавах усіх театральних (Зеров, Вибр., 1966, 217).
2. архт. Прикраса колон у вигляді носової частини давньоримського військового судна.
3. мн., мор. Настили, перев. гратчасті, над палубою судна для розміщення шлюпок і зберігання запасного рангоуту.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ростра — ро́стра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ростра — -и, ж. 1》 іст. Трибуна на площі Стародавнього Риму, прикрашена носами кораблів, захоплених у ворогів. 2》 архіт. Прикраса колон у вигляді носової частини давньоримського військового судна. 3》 мн., мор. Настили, перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ростра — РО́СТРА, и, ж. 1. іст. Трибуна на площі Стародавнього Риму, прикрашена носами кораблів, захоплених у ворогів. Той над закопаним золотом труситься, чахне; Той, остовпілий, стоїть перед рострами; ті розкошують... Словник української мови у 20 томах
- ростра — ро́стра (від лат. rostra – носи кораблів) 1. архіт. Прикраса у вигляді носової частини давнього судна. 2. іст. Трибуна на форумі Стародавнього Риму, прикрашена носами кораблів, захоплених у ворога. Словник іншомовних слів Мельничука
- ростра — (лат. — ніс корабля) 1. Трибуна для ораторів на Римському форумі. 2. Декоративна прикраса у вигляді носової частини військового корабля, яка мала місце на фусті колони тощо (докл. див. колона ростральна). Архітектура і монументальне мистецтво