ротеня
РОТЕНЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до рот 1.
Малеча шумно обсіла миски і весело до їжі взялася. Дівчатка деякі в пеленах дітей держали. А вони.. роззявляли ротенята (Головко, І, 1957, 250);
То збоку ускубне [Пліточка черв’яка], То спереду поцупить, То хвостика лизне.. Та ба!.. та ротеня таке узеньке, бач, Що нічого не вдіє, Хоч сядь — та й плач! (Г.-Арт., Байки, 1958, 80).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ротеня — ротеня́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ротеня — РОТЕНЯ́, ня́ти, с. Зменш.-пестл. до рот 1. Малеча шумно обсіла миски і весело до їжі взялася. Дівчатка деякі в пеленах дітей держали. А вони .. роззявляли ротенята (А. Словник української мови у 20 томах
- ротеня — Ротеня, -няти с. Ротикъ. Г. Арт. (О. 1861. III. 110). Словник української мови Грінченка