рочок
РОЧО́К, чка́, ч. Пестл. до рік 2.
Всі старші [діти] повмирали, зосталися дома тільки малі,— дванадцятий рочок найстаршій дівчині Галі (Гр., І, 1963, 275);
Настя вже шістнадцятий рочок починає (Вовчок, І, 1955, 263);
Прийде Андрійко з поля, прижене худобу (йому рочків із вісім минуло),— діти хваляться, показують пиріжки (Коцюб., І, 1955, 441).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рочок — рочо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рочок — -чка, ч. Пестл. до рік 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рочок — РОЧО́К, чка́, ч. Пестл. до рік 2. Всі старші [діти] повмирали, зосталися дома тільки малі, – дванадцятий рочок найстаршій дівчині Галі (Б. Словник української мови у 20 томах
- рочок — Рочо́к, -чка м. ум. отъ рік. Словник української мови Грінченка