рочок

РОЧО́К, чка́, ч. Пестл. до рік 2.

Всі старші [діти] повмирали, зосталися дома тільки малі,— дванадцятий рочок найстаршій дівчині Галі (Гр., І, 1963, 275);

Настя вже шістнадцятий рочок починає (Вовчок, І, 1955, 263);

Прийде Андрійко з поля, прижене худобу (йому рочків із вісім минуло),— діти хваляться, показують пиріжки (Коцюб., І, 1955, 441).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рочок — рочо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рочок — -чка, ч. Пестл. до рік 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рочок — РОЧО́К, чка́, ч. Пестл. до рік 2. Всі старші [діти] повмирали, зосталися дома тільки малі, – дванадцятий рочок найстаршій дівчині Галі (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. рочок — Рочо́к, -чка м. ум. отъ рік. Словник української мови Грінченка