роєць
РОЄ́ЦЬ, рійця́, ч. Зменш. до рій 1, 2.
*У порівн. Пан начальник перекидається, зітхає й хотів би прогнати від себе болючі думки. Але вони мов отой роєць комашинок, що на хвилиночку відскакують і потім знов нахабно в’ються над головою… (Козл., Сонце.., 1957, 137).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роєць — роє́ць іменник чоловічого роду рій Орфографічний словник української мови
- роєць — рійця, ч. Зменш. до рій 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- роєць — РОЄ́ЦЬ, рійця́, ч. Зменш. до рій¹ 1, 2. * У порівн. Пан начальник перекидається, зітхає й хотів би прогнати від себе болючі думки. Але вони мов отой роєць комашинок, що на хвилиночку відскакують і потім знов нахабно в'ються над головою... (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах