рубчастий

РУБЧА́СТИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 1.

Через кригу по сніговому полю тягнулися два широких рубчастих сліди (Собко, Стадіон, 1954, 288);

// З нерівною, рельєфною поверхнею.

Он посуд: кухлики, миски, шклянки.. Одні бокасті, другі вузенькі, кругленькі, довгасті, гранясті, рубчасті (Григ., Вибр., 1959, 414);

З-під твердих гумових шин полетіли іскри, чорний димок звився над рубчастими протекторами, заскреготали гальма (Собко, Срібний корабель, 1961, 209);

При відсутності ротаційної мотики корку знищують рубчастими або дерев’яними котками, набивши на них ребруваті планки (Ол. та ефір. культ., 1956, 278);

Штани [у Миколи] з чорного рубчастого вельвету, обхоплені під колінами товстими спортивними панчохами (Галан, І, 1960, 467).