1. Словник української мови в 11 томах

рудовусий

РУДОВУ́СИЙ, а, е. З рудими вусами.

Мимо пройшов з вудками рудовусий моторист Гарбузенко (Донч., VI, 1957, 505);

— Музика, грай! — наказує рудовусий рекрут з обличчям, густо усіяним ластовинням (Кочура, Зол. грамота, 1960, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудовусий — рудову́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рудовусий — -а, -е. З рудими вусами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рудовусий — РУДОВУ́СИЙ, а, е. З рудими вусами. Мимо пройшов з вудками рудовусий моторист Гарбузенко (О. Донченко); – Музико, грай! – наказує рудовусий рекрут з обличчям, густо усіяним ластовинням (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах