руків’я
РУКІ́В’Я́, і́в’я́, с., рідко. Те саме, що рукоя́тка.
Від гніву і затамованого обурення козаки стискали руків’я шабель (Панч, Гомон. Україна, 1954, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
РУКІ́В’Я́, і́в’я́, с., рідко. Те саме, що рукоя́тка.
Від гніву і затамованого обурення козаки стискали руків’я шабель (Панч, Гомон. Україна, 1954, 11).