1. Словник української мови в 11 томах

румигати

РУМИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Ремигати.

По другім боці лежали рядом воли і румигали (Стеф., Вибр., 1949, 193);

Тихо… Чути лиш, як румигає худоба (Хотк., Довбуш, 1965, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. румигати — румига́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. румигати — -аю, -аєш, недок., діал. Ремигати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. румигати — РУМИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Ремиґати. По другім боці лежали рядом воли і румигали (В. Стефаник); Тихо... Чути лиш, як румигає худоба (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах