1. Словник української мови в 11 томах

рутенський

РУТЕ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до руте́нці.

Гей, ликуй, рутенський роде, Що такий гуманний, добрий Князь панує над тобою..! (Фр., XIII, 1954, 13);

Життєвий прототип образу Славка Матчука [з повісті Леся Мартовича «Забобон»] був спостережений письменником серед його сучасників — представників реакційної рутенської галицької інтелігенції (Жовт., 2, 1956, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рутенський — Український (в зневажливому значенні) [I] Словник з творів Івана Франка
  2. рутенський — руте́нський прикметник русинський; західноукраїнський арх. Орфографічний словник української мови
  3. рутенський — -а, -е, іст. Прикм. до рутенці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рутенський — РУТЕ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до руте́нці. Гей, ликуй, рутенський роде, Що такий гуманний, добрий Князь панує над тобою..! (І. Франко); Той “рутенський” дневник [щоденник], то була остання питка між ним і вітчизною; не будь її... Словник української мови у 20 томах